1. Бачити більше, ніж туберкульоз. Аналіз 496 пацієнтів показав, що відсутність супутніх захворювань — радше виняток: лише у 31,3 % не було зареєстровано супутньої патології. Найбільший негативний вплив на діагностику та лікування мали лікарсько-стійкий туберкульоз і незворотні структурні зміни легень. Це стало основою для переходу від універсального до диференційованого підходу у веденні пацієнтів.

2. Лікувати не лише туберкульоз. Центр інтегрував підтримку ментального здоров’я у маршрут пацієнта — від скринінгу тривожності за шкалами PHQ-9 та GAD-7 до групових арт-терапевтичних занять (квілінг, інтуїтивне малювання, мандалоплетіння). Підхід виявився особливо ефективним для військовослужбовців, серед яких ознаки депресії фіксувалися значно частіше, ніж серед цивільних пацієнтів.

3. National TB Hub. На базі центру працює Національний тренінговий центр, який забезпечив безперервне навчання фахівців навіть під час пандемії та війни: понад 100 навчальних заходів і понад 15 000 виданих сертифікатів за 2020–2025 роки. Національна конференція 2025 року об’єднала представників 22 країн світу.

4. Бачити ризик раніше. У відділенні дитячої фтизіатрії розроблено інноваційну технологію прогнозування ризику лікарсько-стійкого туберкульозу в дітей, яка підвищила точність прогнозування на 21,1 % і дозволяє діяти проактивно — ще до появи тяжких клінічних форм.

5. Хірургічне лікування дітей. Порівняння відкритих і мініінвазивних втручань дозволило сформувати об’єктивні критерії вибору тактики. Мініінвазивні методики скорочують перебування в стаціонарі в середньому на 3,5 доби, що має пряму економічну ефективність у межах тарифу НСЗУ.

Ці практики демонструють, що сучасна протидія туберкульозу — це комплексний, пацієнт-орієнтований підхід, який поєднує клінічну роботу, науку та міжнародний досвід.

📄 Для перегляду повної інформації перейдіть за посиланням — Найкращі практики ННЦ ФПА у сфері протидії ТБ

Запис ННЦ ФПА НАМН України представив найкращі клінічні практики у сфері протидії туберкульозу в умовах війни спершу з'явиться на Pulmocenter.

У 2025 році відповідно до вектору державної політики у сфері охорони здоров’я державні установи сфери управління НАМН України були інтегровані до єдиного медичного простору країни — програми медичних гарантій. Замовником медичних послуг є Національна служба здоров’я України.

Нова модель фінансування закладів охорони здоров’я вимагає сучасного менеджерського підходу щодо управління закладами, проведення оптимізації їх діяльності, концентрації наявного матеріально-технічного та кадрового ресурсу.

Відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1808 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році», у 2026 році передбачено пакет послуг «Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров’я».

Водночас тариф на перехідне фінансове забезпечення для закладів охорони здоров’я, які не реорганізуються шляхом перетворення у державне некомерційне товариство або шляхом приєднання чи злиття, з 01.04.2026 розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

НАМН України з метою забезпечення сталої роботи підпорядкованих державних установ проведено оцінку спроможності здійснення своєї статутної діяльності установ у 2026 році. За результатами оцінки до прогнозовано ризикових установ неспроможності здійснювати свою статутну діяльність у 2026 році потрапило 12 наукових установ.

На сьогодні заходи з реорганізації державних установ проводяться у чіткій координації та за погодженням з Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством фінансів України та Національною службою здоров’я України.

Вказані дії проводяться НАМН України з метою збереження напрямків надання медичної допомоги та проведення наукової діяльності державними установами, дозволять керівникам установ зберегти трудові колективи, забезпечити наукову та лікувальну роботу на належному рівні, акумулювати фінансові ресурси на 2027 рік для посилення матеріально-технічної бази та розгляду можливості контрактування на додаткові пакети послуг ПМГ у 2027 році.

Запис Роз’яснення НАМН України щодо реорганізації державних установ спершу з'явиться на Pulmocenter.

Основні теми номера:

• Сучасні підходи до діагностики та лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
• Нові дані щодо бронхіальної астми та персоналізованих стратегій терапії.
• Роль біомаркерів у прогнозуванні перебігу захворювань.
• Огляд міжнародних рекомендацій GOLD та GINA.
• Практичні аспекти інгаляційної терапії та коморбідних станів.

Журнал продовжує бути платформою для обміну досвідом, публікації результатів наукових досліджень та впровадження доказових підходів у клінічну практику. Матеріали доступні онлайн, що дозволяє лікарям швидко ознайомитися з останніми тенденціями у пульмонології.

Детальніше та повний випуск — за посиланням:
Том 35 № 3 (2025): Український пульмонологічний журнал | Український пульмонологічний журнал

Запис Опубліковано третій номер «Українського пульмонологічного журналу» спершу з'явиться на Pulmocenter.

Тренери заходу:

Юрій Фещенко — академік НАМН України, генеральний директор ННЦ фтизіатрії, пульмонології та алергології.
Віталій Побережець — PhD, кафедра пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова.
Олег Яковенко — доктор медичних наук, завідувач кафедри внутрішньої та сімейної медицини ВНУ ім. Лесі Українки.
Сергій Зайков — професор кафедри фтизіатрії і пульмонології НУОЗ України ім. П. Л. Шупика.
Марина Полянська — к.м.н., завідувач відділення діагностики та клінічної фармакології ННЦ.
Юрій Погорецький — сомнолог, кардіолог, президент ВГО «Асоціація медицини сну».

Програма майстер-класу включала:

Теоретичні блоки: оновлені рекомендації GINA 2025, диференційна діагностика ХОЗЛ у молодих пацієнтів, сучасні підходи до лікування астми, алергічний риніт та коморбідні стани, діагностика алергічних захворювань.

Практичні сесії: основи спірометрії, застосування спірометрії в діагностиці астми та ХОЗЛ, сомнологічні аспекти у пульмонології.

Інтерактив: клінічні дискусії, обговорення реальних кейсів, післятренінгове тестування.

Захід тривав 7 астрономічних годин (9 академічних) і став важливим етапом у підвищенні кваліфікації лікарів. Учасники отримали можливість поглибити знання, опанувати сучасні технології діагностики та обмінятися досвідом із провідними експертами.

Запис Сучасні технології в діагностиці бронхообструктивних захворювань: майстер-клас від провідних експертів спершу з'явиться на Pulmocenter.

Програма конференції включала:

• Аналіз клінічних кейсів та розбір складних ситуацій у веденні пацієнтів.
• Доказові алгоритми лікування відповідно до міжнародних рекомендацій GOLD та GINA.
• Роль біомаркерів у персоналізованій терапії.
• Інгаляційні технології та сучасні пристрої для доставки препаратів.
• Комунікацію з пацієнтами у довготривалому спостереженні.

Особливу увагу приділили розвінчанню міфів у лікуванні бронхообструктивних захворювань та впровадженню персоналізованих стратегій. Учасники отримали доступ до HD-трансляції, запису заходу та можливість пройти тестування для отримання сертифіката безперервного професійного розвитку (БПР).

Конференція стала важливим кроком у підвищенні кваліфікації лікарів та впровадженні сучасних стандартів лікування, що базуються на доказовій медицині. Організатори наголосили на необхідності міждисциплінарного підходу та активного використання новітніх технологій у практиці.

Запис Сучасні підходи до лікування бронхообструктивних хвороб обговорили на онлайн-конференції спершу з'явиться на Pulmocenter.