Що це таке

Лімфаденопатія є, залежно від причини, результатом підвищеної кількості нормальних або пухлинних лімфоцитів і/або запальних клітин. Результатом цього є збільшення їх розмірів. У дорослих значно збільшеними вважаються лімфатичні вузли діаметром ≥1 см. Розділяється на лімфаденопатію середостіння (безпосередньо процес знаходиться у грудній клітці) та периферичну, а саме підпахвинні та надключичні ділянки.
Ця послуга направлена на встановлення патогістологічного діагноза.

Які симптоми мають насторожити

Приблизно 20% дану патологію виявляють випадково під час візуалізації, яку проводять з будь-яких інших причин. Решті 80% притаманні симптоми: біль, розпирання у грудній клітці, задишка або прояви неврологічного та/або судинного ураження, іноді кровохаркання.
У деяких людей спостерігаються неспецифічні генералізовані симптоми, як-от лихоманка, нічна пітливість, м’язові болі та втома. У багатьох випадках безболісні, але можуть бути спровоковані періостальною інвазією.

Які захворювання діагностують/лікують

Основним методом діагностики є звичайна рентгенограма, але її зазвичай недостатньо, щоб визначити ступінь інвазії та перебіг захворювання. КТ допоможуть скласти план лікування. ПЕТ (позитронно-емісійна томографія) проводиться як допоміжне дослідження з метою відбору зразка тканини, визначення стадії захворювання та відповіді на лікування чи діагностики.
Важливо, що деякі ураження грудної клітки мають характерні візуалізаційні ознаки, які дозволяють встановити точний діагноз доброякісного чи злоякісного процесу за допомогою однієї лише візуалізації, інші ж утворення важко розрізнити на зображенні через значну схожість характерних ознак.

Зрештою, остаточний діагноз можна виставити лише за результатами біопсії, тому пункційна біопсія з використанням візуалізації є найкращим первинним методом діагностики тканин. Якщо за результатами дослідження неможливо поставити діагноз або виявлено пухлини, які потребують більше гістологічних досліджень, необхідна ексцизійна або інцизійна біопсія. Дані біопсійні заходи підходять до периферичного розташування процесу.

Перелік захворювань, які можуть викликати даний стан:

інфекції (в 2/3 випадків):

— бактеріальні (туберкульоз, сифіліс, стафілококові, стрептококові інфекції, бруцельоз, туляремія, дифтерія, лепра, мікобактеріози, хвороба котячих подряпин, рикетсіози),

— вірусні (цитомегалія, інфекційний мононуклеоз, ВІЛ, вірус простого герпесу, вірус вітряної віспи та оперізувального лишаю, краснуха, кір, вірусний гепатит, COVID),

— паразитарні (токсоплазмоз),

— грибкові (криптококоз, інфікування диморфними грибами);

захворювання імунного генезу — системні захворювання сполучної тканини (СЧВ, РА, хвороба Стілла, змішане захворювання сполучної тканини, дерматоміозит, синдром Шегрена, хвороба Кавасакі), сироваткова хвороба, алергія на ліки (похідні гідантоїну, гідралазин, примідон, солі золота, карбамазепін), саркоїдоз, IgG4-асоційоване захворювання; щеплення, напр., проти COVID-19.

Але найбільш інформативним методом верифікації рахується відеоторакоскопічне (шляхом невеликого розрізу з відеопідтримкою) висічення лімфовузлів з подальшим гістологічним дослідженням. Дані оперативні втручання виконують фахівці, які мають спеціалізацію з торакальної хірургії.