Бронхіальна астма: що це таке

Бронхіальна астма (БА) — це хронічне не інфекційне запальне захворювання дихальних шляхів, в розвитку якого грають велику роль алергічні фактори. При цьому бронхи стають надмірно чутливими до різних подразників, наприклад, рослинного пилку, пилу, вовну тварин. У відповідь на контакт з алергенами або іншими тригерами бронхи звужуються, їхні стінки набрякають, виділяється велика кількість слизу. Все це утруднює проходження повітря та викликає характерні симптоми астми з бронхоспазмом.

Бронхіальна астма є одним з найпоширеніших хронічних не інфекційних захворювань в світі, на яку страждають в будь-якому віці, включаючи дітей та молодих людей. На БА хворіють в середньому 10 % населення: в Європі – близько 30 млн. людей, у світі – понад 300 млн осіб. Щорічно астма призводить до смерті приблизно 461 тисяча людей, що еквівалентно близько 1000 смертей на день. Підвищений ризик смерті від астми пов’язаний із низьким рівнем доходу, низькою якістю життя та доступом до медичної допомоги. Майже половина померлих від тяжкої астми не отримала необхідної медичної допомоги до смерті.

Причини та фактори ризику

Природа астми досі не до кінця з’ясована, оскільки це складне хронічне запальне захворювання, в виникненні якого, з одного боку, велику роль грають зовнішні фактори, в тому числі – погіршення екології та збільшення кількості алергенів. Часто розвиток захворювання та його загострення провокують гострі респіраторні вірусні інфекції. З іншого боку, дуже важливе значення має спадковість, – зокрема, вроджена схильність до алергічних реакцій, яка в ранньому дитинстві може проявлятись атопічним дерматитом, потім – алергічним ринітом, пізніше (не завжди!) – астмою.

Окрім цього, спровокувати напади БА можуть різкі запахи, перепади температури та вологості, куріння, фізичні навантаження, стрес, медикаменти (аспірин та аналгетики, деякі гіпотензивні засоби та сечогінні, сульфаніламіди, та інші ліки).

До груп ризику захворіти на астму належать люди з наявністю алергії (наприклад, алергічного риніту, атопічного дерматиту), зі спадковою схильністю, ті, хто страждає від частих респіраторних інфекцій, люди з ожирінням, а також ті, хто піддається впливу певних факторів, таких як куріння (в тому числі пасивне), забруднене повітря, професійні алергени (хімікати, пил, пари).

Симптоми бронхіальної астми

Класичні симптоми астми включають: кашель, хрипи та утруднене дихання, – причиною яких є бронхоспазм різного ступеня, спричинений запаленням бронхів. Симптоми астми часто варіюють навіть у одного пацієнта з місяця в місяць.

Ці симптоми можуть бути нападоподібним і посилюватися вночі або після навантаження, – на що потрібно звернути увагу та звернутися до лікаря.

Які симптоми мають насторожити

– Нападоподібна задишка — часто має експіраторний характер (з подовженим видихом), може супроводжуватися відчуттям стискування в грудній клітці. Типові напади задухи примушуютьсь хворого звертатися до екстренної медичної допомоги.
– Свистяче дихання — звуковий симптом, що виникає через звуження дихальних шляхів, що є типовим для бронхіальної астми. Ці симптоми часто посилюються вночі або рано-вранці, також можуть бути викликані фізичною активністю, холодним повітрям або алергенами.
– Сухий нападоподібний кашель — може супроводжувати задишку або бути єдиним симптомом, особливо в так званому кашльовому варіанті бронхіальної астми.

Тривожним сигналом є напади задухи та погіршення стану зі зростанням частоти вищезазначених симптомів, їх пролонгація та посилення, – що може бути спровоковано гострою респіраторною інфекцією та бути ознаками загострення, що потребує додаткового лікування. Погрожуючий для життя стан – астматичний статус, при якому напад задухи не купується звичайними ліками, що потребує термінової госпіталізації.

Однак на фоні постійного застосування сучасних протиастматичних ліків загроза важких станів значно нижче, ніж 30-40 років тому. Своєчасна діагностика, лікування та профілактика нападів астми дозволяють звести смертність до мінімуму. Звернення до лікаря при погіршенні стану дозволить уникнути ускладнень захворювання.

Діагностика бронхіальної астми

В першу чергу, лікарем проводиться огляд з аускультацією легень, як правило, – рентгенографія грудної клітки та спірометрія, за можливості – загальний аналіз мокроти та крові з визначенням кількості еозинофільних лейкоцитів. В сумнівних випадках можуть призначатися додаткові тести (визначення рівню IgE в крові, вимірювання рівню оксиду азоту у повітрі, що видихається, та інші).

Найчастіше у дорослих астму диференціюють з хронічним обструктивним захворюванням легень, серцевою астмою, системними захворюваннями сполучної тканини, а також гострим обструктивним бронхітом при вірусній інфекції, та з іншими станами.

Лікування бронхіальної астми

Основи лікування хворих на БА – це застосування бронходилататорів та кортикостероїдних препаратів, – переважно, в інгаляційній формі, – дозування яких залежить від важкості симптомів.

При загостренні, що починається, частіше медикаменти призначають через інгалятор – небулайзер. При важкому стані потрібно стаціонарне лікування, коли можуть застосовуватись парентеральні (не інгаляційні) кортикостероїдні ліки.

Після стаціонарного лікування для підтримання стабільного стану та уникання загострень передбачається регулярне та постійне застосування хворими інгаляційного лікування із застосуванням різноманітних сучасних комбінованих інгаляторів, які можуть містити 2-3 медикамента, – що забезпечує високу якість життя та можливість вести активне життя. Ці ліки можливо на безоплатній основі одержати у сімейного лікаря.

Алергодіагностика та АСІТ

Проведення шкірних проб з алергенами є основним діагностичним інструментом у визначенні алергічного стану, має високу чутливість і проводиться поза загостренням хвороби. Позитивні результати шкірних проб разом з клінічними даними допомагають визначити індивідуальні фактори ризику, які можуть бути причиною нападів та погіршення перебігу захворювання, і є підставою для проведення наступної алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), що може тривати декілька років.

Можливо також проведення більш дорожчих лабораторних тестів шляхом визначення алергенспецифічних антитіл класу IgE для встановлення причинного алергену, перехресної алергії, що за інформативністю не перевищує достовірність результатів шкірних тестів.

Куди звертатися за допомогою

При погіршенні стану або при підозрі на наявність у вас бронхіальної астми, звертайтесь до лікаря.

Для цього потрібно записатися на консультацію до пульмонолога поліклініки ННЦ ФПА: зателефонуйте: (044) 275-23-88 або запишіться онлайн через систему Health24.

Бажано мати при собі результати попередніх обстежень (флюорографія, рентген, аналізи, виписки) та направлення від сімейного лікаря (для безкоштовного лікування).

Режим роботи консультативної поліклініки: понеділок-п’ятниця з 9:00 до 14:30.
Адреса: м. Київ, вул. М. Амосова, 10